США та лідери ЄС апелювали до Китаю, щоб він чинив тиск на Росію для припинення її агресії

Рідкісна зустріч між офіційними представниками КНР і Заходу проходила без обговорення цього питання. Водночас західні дипломати зазначають, що переговори відбуваються «відверто та конструктивно». Після знакових переговорів із західними дипломатами Ван Ї мав серію переговорів у Росії – із С. Лавровим, М. Патрушевим та В. Путіним, навіть більше, останнього чекають із візитом у Пекіні вже у середині жовтня. Проте якщо тиск з боку Китаю і є, то в публічній площині він майже не помітний.

ЗАХІД І КИТАЙ: «ВІДВЕРТО Й КОНСТРУКТИВНО»

США та лідери ЄС продовжували апелювати до Китаю, щоб він чинив тиск на Росію для припинення її агресії проти України. Індикатором подальшої трансформації китайської позиції стала ситуація навколо комюніке саміту G20, який відбувся 9-10 вересня у Нью Делі. Вже 6 вересня агентство Bloomberg з посиланням на французького високопосадовця повідомило, що Китай пом’якшив позицію в ході погодження комюніке, насамперед у питаннях, що стосувалися російсько-української війни. А 9 вересня газета «The Times of India» повідомила, що після понад 150 годин інтенсивних переговорів представники країн G20 змогли остаточно узгодити формулювання щодо російсько-української війни. У підсумковому варіанті Декларації зазначалося, що «всі держави повинні утримуватися від загроз та використання сили для досягнення територіальних надбань, спрямованих проти територіальної цілісності, суверенітету чи політичної незалежності будь-якої держави». Окремо було наголошено на неприпустимості застосування ядерної зброї. Позитивно оцінювалися зусилля Туреччини щодо Чорноморської угоди та містився заклик до негайного та безперешкодного забезпечення вивезення зерна, продуктів харчування та добрив з Росії та України. Нарешті, у документі зазначалося: «Ми закликаємо всі держави дотримуватись принципів міжнародного права, включаючи територіальну цілісність та суверенітет, міжнародне гуманітарне право та багатосторонню систему, що забезпечує мир та стабільність. Мирне вирішення конфліктів та зусилля щодо вирішення криз, а також дипломатія та діалог мають вирішальне значення. Ми об’єднаємось у наших зусиллях щодо усунення негативного впливу війни на світову економіку та вітаємо всі відповідні та конструктивні ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий та міцний мир в Україні, який відповідатиме всім цілям та принципам Статуту ООН».

На полях саміту G20 проблему війни порушували і на численних двосторонніх зустрічах з китайською делегацією (її очолював прем’єр Держради КНР Лі Цян). Зокрема, відбулися переговри з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, главою Євроради Шарлем Мішелем, президентом США Джо Байденом та ін.

Високу активність протягом вересня демонструвала італійська дипломатія. Зокрема, 3 вересня віцепрем’єр, міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Антоніо Таяні, починаючи свій візит до Пекіна, заявив: «Основний сенс місії в Китаї – працювати над побудовою миру в Україні. Ми віримо, що Китай може відіграти важливу роль у пошуку миру». А 22 вересня А. Таяні зустрівся у Римі із секретарем Політико-юридичної комісії ЦК КПК Чень Веньцином. Обговорили теми «регіональної та міжнародної безпеки», також конфлікт навколо України. Зокрема, віцепрем’єр Італії «висловив вдячність Пекіну за конструктивну роль» у роботі над врегулюванням.

14-15 вересня голова Конференції італійських єпископів кардинал Маттео Дзуппі, який є папським посланцем з українського врегулювання, перебував з візитом у Китаї. Перед від’їздом він провів консультації з США, НАТО та Італією (зокрема, з А. Таяні). Анонсувалося, що М. Дзуппі може зустрітися з прем’єром Держради КНР Лі Цяном. Чи була така зустріч, невідомо. Також 14 вересня Ватикан повідомив, що М. Дзуппі зустрівся зі спеціальним представником уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуеєм «для обговорення війни в Україні та залучення уваги до потреби спільної роботи для заохочення діалогу у пошуку миру». Зазначалося, що зустріч відбулася «у відкритій та сердечній атмосфері». З-поміж іншого співрозмовники згадали і про проблему продовольчої безпеки, «висловивши надію на гарантований експорт зерна незабаром, особливо до найбільш уразливих країн».

16-17 вересня на Мальті відбулися переговори помічника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана та глави МЗС КНР Ван Ї, під час яких обговорювали й ситуацію навколо України. У повідомленні Білого дому наголошувано, що переговори були «відверті, змістовні та  конструктивні». А 19 вересня на полях сесії Генеральної Асамблеї ООН пройшли «відверті і конструктивні» переговори держсекретаря США Ентоні Блінкена і віцеголови Китаю Хань Чжена, на яких обговорили двосторонні, глобальні та регіональні питання, також конфлікт навколо України, Тайваню та КНДР. 19 вересня за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ G7, яка проходила на полях Генеральної асамблеї ООН, було поширено заяву із закликом до Китаю чинити на Росію тиск для припинення агресії та виведення військ з України. Водночас було позитивно оцінено участь КНР у консультаціях у Джидді стосовно України та містився заклик до Пекіна брати активну участь у мирному врегулюванні. А 20 вересня глава Євроради Шарль Мішель на засіданні Ради Безпеки ООН щодо України звернувся до Китаю з проханням переконати Росію припинити війну.

25-26 вересня, перебуваючи з візитом у Китаї, віцепрезидент Єврокомісії та комісар ЄС з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс на переговорах із представниками уряду КНР заявив, що позиція Пекіна щодо агресії Росії проти України є вирішальним чинником для подальших відносин ЄС із Китаєм: «Я передав китайському керівництву деякі ключові повідомлення, які життєво важливі для наших відносин. Зокрема, я дуже чітко наголосив, що відповідь на агресію Росії проти України є не просто пріоритетом ЄС – це вирішальний чинник практично у всіх пріоритетах ЄС тепер». Єврокомісар наголосив, що війна є глобальною катастрофою, яка створює світові кризи і через яку, зокрема, зростають ціни на продовольство та енергію.

Також В. Домбровскіс наголосив, що під час зустрічі з віцепрем’єр-міністром КНР Хе Ліфеном закликав посилити співпрацю Китаю з ЄС, Туреччиною та ООН для відновлення Чорноморської ініціативи, а також зазначив, що позиція Китаю щодо війни негативно впливає на його імідж не лише серед європейських споживачів, але й серед компаній.

КИТАЙ ДУМАЄ ПРО ПОЛІТИЧНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПО-ГЛОБАЛЬНОМУ

Серед офіційних заяв китайської сторони щодо проблематики російсько-української війни зазначимо такі. 8 вересня на засіданні Ради безпеки ООН заступник постпреду Китаю при ООН Ген Шуа заявив, що Китай наполягає на негайному припиненні вогню в Україні та проведенні мирних переговорів між сторонами: «Двері політичного врегулювання не можуть бути зачиненими, і зусилля щодо припинення вогню та мирних переговорів мають бути невтомними. Дипломатичні переговори не можуть пробуксовувати».

20 вересня заступник міністра закордонних справ КНР Ма Чжаосюй на засіданні Ради Безпеки ООН з української теми висунув чотири пропозиції щодо врегулювання: «наполегливо сприяти миру та просувати переговори», «не підливати олії у вогонь», «контролювати супутні ризики» та «пом’якшувати гуманітарну кризу». Одночасно він наголосив на необхідності суворо дотримуватися принципів ядерної безпеки та не допускати техногенних ядерних аварій. І додав: «Ми підтримуємо відповідні сторони у збереженні контактів з Росією та Україною щодо угоди про перевезення зерна Чорним морем, щодо перезапуску угоди на основі балансу інтересів обох сторін, щоб ефективно забезпечити глобальну продовольчу безпеку». За словами китайського дипломата, конфлікт в Україні затягується, і ситуація на полі бою залишається запеклою та тупиковою, також він знову використав «стару формулу», що «українська криза має глибоке коріння та складні причини».

22 вересня віцеголова Китаю Хань Чжен, виступаючи на засіданні Генасамблеї ООН, заявив: «Китай підтримує всі зусилля, які сприяють мирному вирішенню «української кризи» і готовий відігравати конструктивну роль для якнайшвидшого досягнення миру. Негайне припинення бойових дій та поновлення мирних переговорів є єдиним шляхом вирішення».

26 вересня МЗС КНР від імені уряду оприлюднило Білу книгу «Глобальна спільнота єдиної долі: Пропозиції та дії Китаю». У документі особлива увага приділена китайським підходам до російсько-української війни. Вони були узагальнені в окремому підрозділі «Основні пропозиції Китаю щодо політичного врегулювання української кризи» у вигляді «Чотирьох ключових принципів», «Чотирьох речей, які міжнародне співтовариство має зробити разом» та «Трьох спостережень», — усе це у лаконічному вигляді підсумовувало те, що раніше висловлював офіційний Пекін. Примітно, що в цій Білій книжці жодного разу не згадано Росію.

КИЇВ РОЗРАХОВУЄ НА ПЕКІН

Про важливу роль китайського фактора заявляв і офіційний Київ. Володимир Зеленський на дискусійній панелі 18-ї зустрічі Ялтинської європейської стратегії зазначив, що Україні важливо залучити Китай до реалізації «формули миру». Також він зазначив, що вагомим став прямий меседж Китаю Росії з приводу неприпустимості залякування ядерною зброєю.

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов озвучив таке бачення китайського ставлення до російсько-української війни: «Треба розуміти Китай. Неєвропейське сприйняття світу, це самобутня культура, свій світ. Їхня логіка не завжди зрозуміла нашому населенню. Для Китаю саме військова поразка Росії – це погано, м’яко кажучи. Оскільки у великій стратегічній грі, як вони це розуміють, вони тоді залишаться віч-на-віч зі своїми, як вони вважають, противниками. А вони цього не хочуть». Водночас він зазначив, що Китай відкрито виступає на підтримку територіальної цілісності України: «Тобто їм потрібна така конфігурація, за якої Росія не зазнає відкритої поразки, щоб не залишатися віч-на-віч зі своїми проблемами, але й бажано, щоб Україна повернула свій суверенітет. Але наголошую – бажано».

В інтерв’ю українським ЗМІ секретар РНБОУ Олексій Данилов повідомив, що його відомство за дорученням Президента провело велике дослідження стратегій провідних держав на наступні 15-20 років, і за результатами було виділено 5 основних сценаріїв. Найімовірнішим із них О. Данилов назвав конкуренцію між «демократичним світом» і Китаєм, подібно до ситуації «холодної війни». Також О. Данілов дав таку інтерпретацію: Росія не вписується в таку систему і намагатиметься загрожувати ядерною катастрофою, але Китай цього не допустить, оскільки не може існувати без Заходу як ключового ринку збуту для своєї продукції.

13 вересня посол України в КНР відвідав Китайський інститут сучасних міжнародних відносин (КІСМО, China Institutes of Contemporary International Relations) для переговорів із його президентом Ян Мінцзе. «Під час змістовної дискусії сторони обговорили війну Росії проти України, запропоновану Президентом Володимиром Зеленським «Формулу миру», перспективи розвитку українсько-китайського співробітництва, актуальні питання міжнародного порядку денного, а також низку інших питань, що становлять взаємний інтерес. Співрозмовники також погодилися продовжувати продуктивні обміни думками у майбутньому», — йдеться у повідомленні посольства. Проте тут варто звернути увагу, що за день до того КІСМО відвідала делегація Інституту Китаю та сучасної Азії РАН на чолі з директором Кирилом Бабаєвим («досягнуто домовленості про запуск низки спільних проектів на користь урядів двох країн»). А через день після цього КІСМО відвідала делегація Білоруського інституту стратегічних досліджень (БІСІ) на чолі з директором Олегом Макаровим (підписали меморандум про співпрацю, а також БІСД було прийнято до Асоціації аналітичних центрів Шовкового шляху), а далі російська та білоруська делегації провели переговори з ще кількома китайськими аналітичними центрами та університетами. Отже, на один український крок у цій царині є декілька з боку держав-агресорів.

28 вересня посольство Китаю в Україні провело урочисте прийняття з нагоди 74-ї річниці заснування КНР. Заявлено про 300 гостей. Серед офіційних осіб були заступник голови ОП Ігор Жовква, віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук, міністр сільського господарства Микола Сольський, міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова, міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов, заступник міністра енергетики Фарід Сафаров, мер Києва Віталій Кличко, голова Київської обласної державної адміністрації Руслан Кравченко та ін. Посол Фань Сяньжунь у своєму виступі зазначив, що «дружня співпраця між Китаєм та Україною продовжуватиме розширюватись та поглиблюватись. Китай як відповідальна велика держава світу завжди стоятиме на стороні миру, діалогу та правильної історії, щоб сприяти політичному врегулюванню кризи в Україні». Також Е. Джапарова зазначила: «Україна готова працювати з Китаєм над розвитком дружніх та співробітницьких відносин між двома країнами і сподівається, що Китай продовжить сприяти якнайшвидшому встановленню миру».

Стався медіаскандал, пов’язаний із використанням російської пропагандою китайського чинника на окупованій території. Глава російської окупаційної адміністрації ДНР Денис Пушилін повідомив, що зустрівся в Маріуполі з китайською делегацією. Хто до неї точно входив, не повідомляли. Зокрема, Д. Пушилін зазначив: «Здебільшого приїхали до нас блогери та люди, які пов’зані з медіа, а одна з гостей – оперна співачка Ван-Фан – заспівала «Катюшу» у підірваному супротивником маріупольському театрі…».

8 вересня представник МЗС України Олег Ніколенко щодо візиту китайських громадян до окупованого Маріуполя зазначив: «Їхній приїзд незаконний. Він грубо порушує законодавство України, яке регулює перетин державного кордону іноземцями». Він наголосив, що Україна поважає територіальну цілісність Китаю та очікує від китайської сторони пояснень мети перебування китайських громадян у Маріуполі, а також шляхи їхнього потрапляння до тимчасово окупованого українського міста.

Однак проблема не обмежилася Маріуполем. Далі китайська делегація вирушила до окупованого Криму, де зустрілася з головою місцевої окупаційної адміністрації Сергієм Аксьоновим, який повідомив, що приїхали представники медіа та сфери культури КНР: «Обговорили взаємодію в галузі туризму. Як повідомила китайська сторона, до Криму готові приїжджати туристи з КНР, яким цікаво побачити багатства нашого півострова. Крім того, необхідно розвивати співпрацю в інформаційній сфері, щоб мешканці Китаю мали змогу отримувати актуальну інформацію про життя в республіці з перших рук».Також С. Аксьонов згадав домовленість про візит до Криму китайських бізнесменів, щоб «разом вивчити потенціал, вибудувати ділові зв’язки», крім того, було анонсовано візит у відповідь «кримської делегації» до Китаю.

РОСІЙСЬКІ ХВИЛЮВАННЯ

Росія продовжувала хвилюватися через зміни в китайській позиції щодо російського вторгнення в Україну. Відповідно російські спікери постійно наголошували на особливості відносин з Китаєм. Так, 12 вересня В. Путін на полях Східного економічного форуму провів зустріч із віцепрем’єром Держради КНР Чжан Гоцином, на якій заявив, що у нього склалися дружні особисті та ділові відносини з Сі Цзіньпіном. Далі В. Путін провів таку логічну лінію: «Відносини між Росією та Китаєм у сфері економічного співробітництва вийшли на дуже високий рівень. Звичайно, це все похідне від того, що досягнуто в політичній галузі. Але результати більш ніж хороші, вони відмінні».

Центральною подією минулого місяця став візит 18-21 вересня до Москви Ван Ї. Спочатку 18 вересня відбулися його переговори із С. Лавровим. Згідно з російським повідомленням, обговорювано весь комплекс питань російсько-китайської співпраці. Водночас окремо було зазначено: «Сторони докладно обговорили поточний стан справ в Україні, наголосивши на безперспективності спроб врегулювання кризи без урахування інтересів і тим більше без участі Росії» . З іншого боку, С. Лавров розповів про основні підсумки візиту до Росії голови державних справ КНДР Кім Чен Ина. Також Ван Ї поінформував про зміст переговорів з Дж. Салліваном.

19 вересня пройшов 18-й раунд російсько-китайських консультацій зі стратегічної безпеки. Китайську сторону представляв Ван Ї, а російську – секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев. У своєму виступі останній запевняв, що «підходи Росії та Китаю до принципових питань сучасного світопорядку та ключових міжнародних проблем збігаються або близькі, у тому числі щодо фундаментального принципу рівної та неподільної безпеки, прагнення до відстоювання своїх національних інтересів та незалежного шляху розвитку». Також М. Патрушев нагадав, що Москва продовжує підтримувати Пекін стосовно Тайваню, Сіньцзяну, Тибету та Гонконгу, які, за його словами, «використовуються Заходом для дискредитації Китаю». І далі зазначив, що «в умовах розгорнутої колективним Заходом кампанії з подвійного стримування Росії та КНР особливого значення набуває подальше поглиблення російсько-китайської координації та взаємодії на міжнародній арені».

У ході консультацій було обговорено російсько-китайське військове та військово-технічне співробітництво, а також розглянуто «обстановку на Корейському півострові та ситуацію навколо України». Крім того, М. Патрушев і Ван Ї розглянули питання взаємодії Росії та Китаю у двосторонньому та багатосторонніх форматах, зокрема ШОС, БРІКС та РІК (Росія – Індія – Китай), перспективи співпраці для забезпечення національної та міжнародної безпеки.

Водночас Ван Ї пообіцяв: «Ми також рішуче підтримуватимемо позицію Росії не тільки на двосторонній основі, а й на міжнародній арені». Він додав, що Пекін готовий, керуючись важливими домовленостями на найвищому рівні, «ефективніше захищати безпеку двох країн, робити ще більший внесок у підтримку миру в усьому світі».

20 вересня відбулася зустріч Ван Ї з В. Путіним, під час якої останній підтвердив, що відвідає в середині жовтня Китай. Зазначимо окрему заяву посла КНР у РФ Чжан Ханьхуейа, що Ван Ї під час свого візиту до РФ не передавав російській стороні ніяких послань після своїх переговорів з Дж. Салліваном. Водночас посол наголосив: «Звичайно, про зустрічі між Китаєм і американською стороною російська сторона має повну інформацію. Ми поінформували».

Звернемо увагу на те, що 13 вересня в адміністрації президента Росії відбулася зустріч начальника управління з питань державної служби, кадрів та протидії корупції Максима Травникова та члена постійного комітету ЦК КПК з перевірки дисципліни, члена Державного контрольного комітету КНР Му Хун’юй. Ключовими темами обговорення були названі перспективи російсько-китайського антикорупційного співробітництва, новації національного правового регулювання, шляхи обміну найліпшими практиками організації антикорупційної роботи, а також підготовка меморандуму про взаєморозуміння між управлінням президента РФ з питань державної служби, кадрів та протидії корупції та Державним контрольним комітетом». Сторони також наголосили на зацікавленості у збереженні наступності в антикорупційній взаємодії у зв’язку зі змінами в структурі державних органів Росії та Китаю, а також домовилися продовжити діалог з теми протидії корупції. Вочевидь, китайська сторона занепокоєна проникненням російських корупційних практик у рамках посилення економічної взаємодії двох країн.

Також варто звернути увагу, що 18 вересня «російські співвітчизники», що проживають у Китаї, вперше після зняття антиковідних обмежень провели щорічну конференцію в очному форматі. Відкривав конференцію голова Всесвітньої координаційної ради російських співвітчизників, які проживають за кордоном, Михайло Дроздов. Зазначимо оприлюднену ним інформацію, що кількість росіян у Китаї, за приблизними оцінюваннями, порівняно з періодом до пандемії скоротилася з 40 тис. до 20 тис. осіб. Далі він констатував, що після початку російської агресії проти Україні російські громадяни «зіштовхуються зі складнощами у сфері оформлення віз, з відкриттям та функціонуванням банківських рахунків тощо». Але він закликав тих, хто залишився активізуватися, створювати різноманітні ділові асоціації, клуби, майданчики для професійного спілкування бізнесменів та ін. Зазначимо, що метою конференції заявлено «обмін думками та досвідом представників громадських організацій співвітчизників, які активно беруть участь у забезпеченні ефективної діяльності російськомовної (тобто не лише російських громадян, – ред.) діаспори в Китаї».

БІЛОРУСЬ РОБИТЬ СТАВКУ НА КИТАЙ

Білорусь також публічно демонструвала, що готова зробити стратегічну ставку на Китай. 12 вересня голова Палати представників РБ Володимир Андрійченко заявив, виступаючи на відкритті десятої сесії сьомого скликання, що пріоритетом зовнішньої політики Білорусі є розвиток відносин з Китаєм: «І завдання парламентарям тут поставлене таким чином, щоб суттєво підвищити взаємодію з Всекитайськими зборами народних представників. Угоду про перетворення двосторонньої групи дружби на міжпарламентський комітет високого рівня співробітництва між законодавчими органами Білорусі та Китаю підготовлено. І треба вже зараз планувати, чим наповнити роботу цієї структури».

19 вересня міністр закордонних справ Сергій Алейник на зустрічі високого рівня за підсумками співробітництва в рамках Ініціативи глобального розвитку на полях 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН заявив: «В умовах нинішньої глобальної турбулентності, яка загрожує відсунути на другий план Порядок денний-2030, Китай демонструє зразкове глобальне лідерство, надає підтримку країнам, що потребують допомоги в реалізації порядку денного в повному обсязі та в строк». І далі проголосив: «У нас немає жодних сумнівів у тому, що ініціативи Китаю, такі як «Пояс і шлях» та Ініціатива глобального розвитку, будуть такими ж успішними, як і його кампанії внутрішнього розвитку. Білорусь вітала запуск Ініціативи глобального розвитку у 2021 році та прагне скористатися пропонованими в рамках ініціативи перевагами».

20 вересня на полях Генеральної Асамблеї ООН відбулася зустріч С. Алейника із заступником міністра закордонних справ КНР у ранзі міністра Ма Чжаосюєм. Було обговорено роботу механізмів двосторонньої співпраці та графік найближчих заходів, а також взаємодію в рамках ШОС та БРІКС. А 24 вересня С. Алейник анонсував, що Білорусь планує взяти участь у саміті «Один пояс, один шлях», який пройде у жовтні в Пекіні. Але рівень представництва з боку РБ він не розкрив.

Читайте огляд серпневих подій китайської політики за посиланням.

Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства