Останніми місяцями ми лише й чуємо про Кримську платформу, яка покликана консолідувати міжнародне співтовариство навколо теми тимчасово окупованого Росією півострова. Але що конкретно означає цей термін?

Напередодні в інтерв’ю на телеканалі «Дом» прес-секретар президента України Юлія Мендель повідомила, що українську ініціативу вже підтримали понад десять країн. Сьогодні ж маємо підтвердження щодо ймовірної участі від одного з найважливіших наших партнерів – Сполучених Штатів. Ось яку відповідь на інформаційний запит власного кореспондента Укрінформу надали 28 квітня в офісі речника Державного департаменту США: «Ми вітаємо нову ініціативу України «Кримська платформа» та із задоволенням очікуємо продовження співпраці з Україною, а також нашими союзниками та партнерами щодо припинення російської окупації Кримського півострова й агресії (РФ. – Ред.) на сході України».

Отже, що таке – Кримська платформа, які інструменти Україна планує там використати, про які йтиметься, зрештою, чи були вже схожі приклади у світовій практиці? Про все це і не тільки ми розпитали у першої заступниці міністра закордонних справ України Еміне Джапарової та народного депутата фракції «Голос», співголови міжфракційного об’єднання «Кримська платформа» Рустема Умєрова.

Кримська платформа як інструмент для повернення Криму

«Кримська платформа – це новий міжнародний консультативно-комунікаційний механізм, кінцевою метою якого є деокупація Криму та його повернення під контроль України», – коментує Еміне Джепарова.

Подібними чином пояснив цей термін Рустем Умєров: «Кримська платформа – це політична ініціатива України, яка має координувати дії органів державної влади України щодо Криму, а також комунікувати питання деокупації Криму та захисту прав мешканців тимчасово окупованого півострова з нашими міжнародними партнерами».

Водночас, пані Джапарова наголосила, що Концепція Платформи розроблена МЗС України за ініціативи Президента України. «Безумовно, ми спираємось на міжнародний досвід та власні попередні ініціативи, водночас, аналогічного формату раніше у світовій практиці не існувало, – розповідає вона. – При його розробці ми враховували українське законодавство, норми міжнародного права, наявні резолюції ГА ООН та рішення інших міжнародних організацій, наявні рішення наших найближчих партнерів у галузі політики невизнання».

Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2021 року, закріплює пріоритетність політико-дипломатичних засобів. «Саме тому висока важливість надається Кримській платформі, як інструменту реалізації зовнішньополітичного компоненту Стратегії», – додала перша заступниця міністра закордонних справ України.

Завданнями Платформи, кажуть її ініціатори, є надання стратегічного бачення міжнародної політики щодо Криму, консолідація уваги та ресурсів міжнародної спільноти на кримському напрямку.

«Наша мета – заручитись активною підтримкою більшості країн світу та за допомогою всіх можливих дипломатичних інструментів згуртувати навколо ідеї деокупації Криму наших партнерів. Для цього ми працюватимемо в чотирьох вимірах: на рівні очільників держав, глав міністерств закордонних справ, на парламентському рівні та експертному», – каже пан Умєров.

Народний депутат нагадує, що у Верховній Раді створено міжфракційне об’єднання «Кримська платформа», до якого увійшли представники майже всіх фракцій. «Тут ми працюємо в декількох напрямках. Перший – це внутрішня робота. Ми пишемо законопроекти з питань деокупації та реінтеграції Криму та координуємо нашу діяльність із представництвом президента України в Криму, РНБО, урядом та Меджлісом, – каже Умеров. – Другий напрям – наші парламентські делегації в ПАРЄ, НАТО, ОЧЕС та інші. Третій – постійна робота з депутатами з груп дружби щодо проблем та порушень в окупованому Криму. Плюс ми вже запросили керівництво ПАРЄ на наш Кримський саміт у серпні».

«Кримська платформа буде форматом для обговорення та координації зусиль міжнародної спільноти з метою підвищення ефективності відповіді на окупацію Криму Росією та інші пов’язані порушення міжнародного права. Це передбачає використання значного спектру міжнародних інструментів, починаючи від політичних заяв і закінчуючи механізмами міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму», – доповнює його пані Джапарова.

За її словами, Кримська платформа не є органом ухвалення рішень, але вона дозволить об’єднати зусилля для кращого розуміння загроз та викликів та розробити рекомендації для урядів та парламентів.

«Усі конкретні заходи та програми на національному та міжнародному рівні сприятимуть досягненню кінцевої мети – деокупації Криму – та здійснюватимуться за такими пріоритетними напрямками: по-перше, політика невизнання, по-друге, безпека, включаючи свободу судноплавства, по-третє, санкції та підвищення їхньої ефективності, по-четверте, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права, у тому числі гуманітарні питання, такі як освіта, культурна спадщина, релігія, по-п’яте, подолання економічного та екологічного впливу окупації», – перелічує Еміне Джапарова.

До першого саміту – лічені місяці: як це відбуватиметься, в якому форматі, скільки країн уже зголосилося взяти участь?

Установчий саміт Кримської платформи, каже Еміне Джапарова, планується провести 23 серпня у Києві у форматі фізичної присутності: «На сьогодні підтверджена участь певної кількості іноземних глав держав та урядів і ця кількість поступово зростає. Водночас, ми не оприлюднюємо конкретного переліку підтверджених учасників з протокольних міркувань. Публічно була підтверджена участь Президента Європейської Ради Шарля Мішеля, а США оголосили, що будуть представлені на високому рівні, не називаючи конкретної посади».

Натомість, Рустем Умєров повідомив, що точно свою участь підтвердила Туреччина: «Зараз проводиться робота на найвищих рівнях із запрошенням наших країн-партнерів. Сподіваюсь, що в серпні в Києві до нас на Кримську платформу приєднаються більшість тих 50-ти країн, які підтримують нас на Генасамблеї ООН».

Широка міжнародна підтримка України з питань Криму, продовжує він, це один з ключових важелів тиску на країну-агресора. Саме це може змусити Росію припинити окупацію українських територій. «Саме тому нам потрібно активніше працювати, зокрема, з країнами Латинської Америки, Азії та Африки, – акцентує пан Умєров. – Більшість з них, до речі, в 2014 році підтримали Резолюції про територіальну цілісність України в ГА ООН».

Своєю чергою, перша заступниця міністра закордонних справ України додала, що взяти участь в Кримській платформі означає не лише підтримати Україну у питанні деокупації Криму мирним шляхом. Це означає також стати на захист міжнародного права, спільних цінностей, зокрема прав людини та основоположних свобод, права незалежних держав на самостійний вибір у зовнішній політиці. «Це також сигнал щодо неприпустимості змін кордонів силою», – підкреслила пані Джапарова.

Зрештою, щодо участі у Кримській платформі, то першим кроком, за словами Джапарової, буде не лише представленість на Саміті, а й ухвалення його підсумкового документа – Кримської хартії або заключної декларації.

«Зміст цього документа полягатиме у підтримці територіальної цілісності та незалежності України у міжнародно визнаних кордонах та окресленні рамок міжнародної політики щодо Криму», – наголосила вона.

«Цей документ має закласти фундамент майбутньої безпекової архітектури не тільки України, а й усього простору від Балтійського до Середземного морів», – стверджує Рустем Умєров.

Надалі, кажуть вони, передбачається участь у координаційних заходах на міжурядовому рівні, у міжпарламентських форматах, діяльність міжнародної експертної мережі, яка надаватиме аналітичну підтримку та розроблятиме рекомендації для політичного рівня. Зокрема, передбачається створення щорічного безпекового форуму. «Перший такий форум плануємо провести вже цієї осені», – запевняє Еміне Джапарова, втім, якихось конкретних деталей наразі не повідомляє.

Ініціатори платформи переконують: Міжнародна коаліція змусить РФ сісти за стіл переговорів щодо Криму

Вже зараз є очевидною неготовність РФ негайно повернутись до дотримання норм міжнародного права. Агресором застосовується звичний арсенал: посилення пропаганди, політичний та економічний шантаж, брязкання зброєю…

«Березень та квітень цього року показали, що Росія готова й надалі залякувати світ загрозою ескалації бойових дій на території України. Окрім того, вона проводить агресивну політику в рамках міжнародних організацій, а також намагається ускладнити роботу іноземних дипломатичних представництв в Росії. Незважаючи на це, Україна та наші міжнародні партнери мають працювати над створенням власних наративів з метою створення нової архітектури безпеки», – зауважив Рустем Умєров.

Доповнюючи колегу, Еміне Джапарова каже, що в зв’язку зі створенням Кримської платформи спостерігаються погрози потенційним учасникам через, як це подається російською пропагандою, «загрози територіальній цілісності РФ»: «Але ніхто не зазіхає на територію РФ. Вимога Кримської платформи – повернення тимчасово окупованої української території АР Крим та міста Севастополя під контроль України».

Нарешті, пані Джапарова вкотре наголосила, що Україна через Кримську платформу розраховує на створення міжнародної коаліції. «Коаліції, яка таки переконає РФ дотримуватись міжнародних зобов’язань та сісти за стіл переговорів щодо повернення Криму», – підсумувала перша заступниця міністра закордонних справ України.

Мирослав Ліскович. Київ