Візит Ангели Меркель до Вашингтона підтвердив спільні позиції США й Німеччини в питаннях клімату, енергетики, європейської безпеки, а також курсу на зміцнення економічних зв’язків. Програма та зустрічі підкреслили прагнення обох держав зблизити відносини, які серйозно постраждали за кілька попередніх років президентства Дональда Трампа. Однак візит також засвідчив, що обидві країни продовжують мати кардинальні розбіжності, зокрема, по проєкту Nord Stream 2. А це означає, що недобудований газогін залишається великою перепоною для порозуміння впливових економік світу, й водночас – загрозою для енергетичної безпеки Європи й, насамперед, України. 

СИМВОЛИ ТА ЗНАКИ

Перебування канцлерки Меркель у Вашингтоні було щільно наповнене зустрічами й символами. Вона стала першою іноземною гостею в резиденції віцепрезидентки США Камали Гарріс. Дві жінки-лідерки охоче позували на камери й не приховували піднесеного настрою від зустрічі.

Наприкінці червня стало відомо про намір Байдена призначити послом США в Німеччині Емі Гутманн, яка може стати першою жінкою на цій посаді. І це ще більше додало позитивного фону візиту Меркель, у тому числі, в гендерному плані, на що в Америці звернули окрему увагу.

Крім того, Ангела Меркель отримала почесний ступінь доктора Університету Джона Гопкінса, що також стало відзнакою її заслуг у науковому світі. До речі, для Меркель це вже 18-те за рахунком звання почесного доктора. Сама вона за фахом є серйозним науковцем, фізиком, і непогано виглядає в мантіях університетів з усього світу.

Але найбільш вагомою частиною її візиту були переговори з президентом Джо Байденом. У цьому багато хто теж розгледів певний символізм, адже Меркель стала першою главою європейського уряду, яку Байден прийняв в Овальному кабінеті після інавгурації в січні. У дипломатичному контексті – це питання пріоритетів зовнішньої політики. Зустріч передбачала як спілкування віч-на-віч, так і переговори в розширеному форматі, а також вечерю за участі першої леді США Джилл Байден та чоловіка Меркель, професора Йоахіма Зауера. До речі, запланована пресконференція після переговорів лідерів розпочалася із запізненням більше ніж на годину, а це є ознакою того, що лідерам було про що говорити більше запланованого часу – на відміну від женевської зустрічі Байдена з Путіним.

Якщо ж говорити про загальну статистику, то нинішній візит Ангели Меркель до США став 23-м за ліком упродовж 16 років її канцлерства. А Джо Байден – четвертий американський президент, з яким вона веде переговори. Вражає. Навряд чи хто зможе побити цей «рекорд».

Реальним результатом нинішньої зустрічі стало підписання лідерами Вашингтонської декларації, а також започаткування Партнерства у сферах клімату та енергетики. В ініціативах підтверджується спільна позиція щодо сприяння миру й безпеці (у тому числі в енергетичній сфері), верховенства права в Європі, прозорості, ефективного врядування, підтримки громадянського суспільства, незалежності ЗМІ. Більше того, в ініціативі партнерства міститься пряме посилання на Україну. Мовою документа, сторони зобов’язалися «мобілізувати інвестиції в країни Центральної та Східної Європи, в тому числі шляхом підтримки енергетичної трансформації України, її енергоефективності та енергетичної безпеки».

СПІЛЬНИЙ ЗНАМЕННИК ПО NORD STREAM 2

Одне з найбільш актуальних питань для України, а саме припинення будівництва російського газопроводу Nord Stream 2, залишилось у «підвішеному стані», без жодної резолюції. Німеччина продовжує бажати завершення проєкту попри все й, очевидно, що Меркель хотіла би досягти реальних домовленостей на зустрічі з Байденом. Утім, вони так і не були достатньо напрацьовані перед візитом. Ще до цієї зустрічі американські ЗМІ з посиланням на джерела в Білому домі натякали, що рішень по газогону після переговорів очікувати не варто. Але так чи інакше, сторони дійшли спільного знаменника, який визначив на пресконференції особисто Байден: «Ми з канцлером Меркель абсолютно єдині в нашому переконанні, що Росії не можна дозволяти використовувати енергію як зброю для примушення або погрози сусіднім країнам».

Тут важливо розуміти, чому Nord Stream 2 потрібен Меркель. Адже справа не в тому, що на неї тисне німецький бізнес, лобійований кремлівськими нафтодоларами, хоча це можна вважати супутнім чинником. Здебільшого, це обумовлено її прагненням добитися зменшення споживання вугілля в країні, замінивши його на доступний газ. У цьому зв’язку завершення будівництва та запуск трубопроводу Nord Stream 2 сприймається німецьким урядом як виконання програми та, зрештою, обіцянок перед електоратом – особливо напередодні осінніх виборів у Німеччині. Для Меркель важливо не підвести свою політичну силу, Християнсько-демократичний союз, щоби партія зберігала вагому роль у формуванні нового уряду. Тому цілком логічно, що канцлерка керується внутріполітичними мотивами, й аж ніяк не налаштована підігравати Кремлю.

Для цього Меркель готова гарантувати механізми «гальмування» для Путіна, про що вона публічно заявляла й раніше. Втім, цього разу на пресконференції Меркель висловилася більш змістовно. Вона запевнила, що Німеччина «діятиме активно» в разі, якщо Росія відмовиться транспортувати газ у Європу через українську ГТС. Глава німецького уряду також натякнула, що ЄС має «різноманітні інструменти», які можна вжити в належний момент. Щоправда, сама Меркель сильно сподівається, що такий момент «ніколи не настане» – читай, вірить у чесність Путіна. А це виглядає, щонайменше, наївно для досвідченого політика й небезпечно для України, яка першою опиниться під ударом у разі, якщо пані канцлер допускається очевидної помилки.

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Запланований візит президента України до США та його зустріч із Байденом виглядає як частина складної дипломатичної партії, де свої інтереси мають США, Німеччина, ЄС, Україна і, звісно ж, Росія. І в цьому контексті важливими є дати українського візиту до Вашингтона, які американська сторона ще не підтвердила, однак, очевидно, зробить це після переговорів Байдена з Меркель – важливого проміжного етапу в цій партії.

Адміністрація Байдена відчуває чималий тиск з боку Конгресу США, у тому числі однопартійців-демократів у Палаті представників та Сенаті. Законодавці намагаються змусити президента запровадити санкції проти компанії-оператора Nord Stream 2, й таким чином остаточно поховати російський проєкт. З цією метою застосовується весь наявний інструментарій – від блокування в Сенаті призначень на ключові посади в адміністрації Байдена до відкритих звернень, резолюцій та поправок із вимогами про санкції проти оператора газопроводу.

У Білому домі, який від початку обрав сумнівну тактику щодо обмеження санкцій проти Nord Stream 2 заради широких переговорів із ФРН, очевидно, також очікували, що Меркель привезе до Вашингтона прийнятну пропозицію, яка виправдовувала би всі ризики команди Байдена. І це, передусім, мало би гарантувати безпеку Україні, на чому постійно акцентують у Конгресі. Однак після візиту Володимира Зеленського до Берліна 12 липня стало зрозумілим, що німецькі пропозиції та розмови про «гарантії» з боку Росії не можуть влаштовувати українців, які знають справжню ціну обіцянкам Кремля. І саме через це перед візитом Меркель до Білого дому в Вашингтоні заговорили, що ніяких домовленостей по Nord Stream 2 не буде.

Тож, чому важливі дати візиту президента України до Вашингтона? Минулого місяця міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба чітко заявив, що зустріч Зеленського і Байдена попередньо готується на кінець липня. Однак ні Україна, ні Сполучені Штати не називали конкретних дат, і згодом з’явилася інформація, що український візит може відбутися в серпні, коли Конгрес США – потужний адвокат України – піде на канікули. Тобто, в такому разі глава Української держави не зможе зустрітися з впливовими групами законодавців, щоби посилити таким чином позиції на підтримку України в питанні Nord Stream 2.

Однак тут теж існують нюанси. Так, Палата представників завершує сесію та йде на канікули в останніх числах липня, тоді як Сенат ще працюватиме перший тиждень серпня. Безумовно, обидві палати мають вплив на адміністрацію президента США, однак Сенат володіє більшою кількістю інструментів. І якщо Білий дім призначить зустріч Байдена із Зеленським після 6 серпня, це лише підтвердить мотивацію уряду США уникнути в такий спосіб додаткового тиску з боку американського Конгресу.

ПОЛЕ ДЛЯ МАНЕВРІВ

Для України важливо, що попри розбіжності між США й Німеччиною по Nord Stream 2, обидві країни досі всерйоз враховували українські інтереси. Відсутність рішення з боку Берліна й Вашингтона залишає для Києва невелике поле для маневрів. Перевага України в такій ситуації залежить, насамперед, від дипломатичної майстерності та політичної наполегливості офіційного Києва. Адже російський газопровід несе не лише загрозу в енергетичній сфері, він також прибирає додатковий запобіжник для нової агресії РФ проти України – як тільки українська ГТС припинить бути цінним активом для Кремля й Путіна особисто. Крім того, в разі запуску, російський газопровід стане справжнім символом європейської корупції, якій дозволили відбутися у США. Тож завдання для України полягає в тому, щоби ці чинники повною мірою враховували як у Берліні, так і в Вашингтоні.

Ярослав Довгопол, Ольга Танасійчук. Вашингтон–Берлін