Парламентська Асамблея ОБСЄ, на відміну від парламентського виміру іншої європейської організації – Ради Європи, не дуже радує, м’яко кажучи, путінську Росію. Два роки тому щорічна сесія ПА ОБСЄ взагалі стала «холодним душем» для російських депутатів, які саме святкували своє безумовне повернення в ПАРЄ – тоді було прийнято «Люксембурзьку декларацію» з рядом антиросійських резолюцій. Учасники чергової щорічної сесії ПА ОБСЄ цьогоріч знову були чіткими: Росія – агресор, і має забратися з України.  

ПЕРША ЩОРІЧНА СЕСІЯ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ

Парламентська асамблея ОБСЄ, яка об’єднує депутатів з усіх 57 країн-учасниць, щороку в липні збирає свою щорічну сесію, на якій обираються керівні особи Асамблеї та приймаються декларації й резолюції, спрямовані на сприяння роботі ОБСЄ і національних парламентів. Крім того, члени ПА кожного року збираються ще на зимову та осінню сесії, на яких обговорюються актуальні питання регіонального порядку денного.

Остання щорічна сесія, 28-ма за рахунком, проходила 4-8 липня 2019 року. Щорічну ж сесію ПА ОБСЄ 2020 року було скасовано через початок пандемії COVID-19. Цьогоріч ситуація дещо покращилася, і 29-ту щорічну сесію вирішили провести – хоча й у змішаному, очно-заочному форматі. Було вирішено, що засідання трьох загальних комітетів пройдуть онлайн 30 червня, 1 та 2 липня, постійний комітет засідатиме фізично 5 липня у Відні, а сама пленарна сесія проходитиме 6 липня у гібридному форматі (керівництво делегацій у віденському Гофбурзі, решта делегатів – за екранами моніторів).

Й оскільки сесія проводилася не у традиційному форматі, то її порядок денний було вирішено обмежити доповідями, дискусіями щодо актуальних питань, обранням посадових осіб, а також деякими адміністративними та невідкладними питаннями.

РОСІЙСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ ЗАРАНО ЗРАДІЛА

Таким чином, ухвалення якихось великих, завчасно підготовлених резолюцій на гібридній, 29-й щорічній сесії ПА ОБСЄ не планувалося. І це не могло не радувати делегацію РФ, адже, починаючи з 2014 року, Парламентська асамблея ОБСЄ щороку приймала резолюції з засудження російської агресії проти України та інших агресивних і зловмисних дій Росії.

Тим не менше, ряд національних делегацій, включаючи українську, заявили: збиратися на сесію лише для того, щоб обрати керівництво і вирішити якісь фінансові та адміністративні питання у час, коли в регіоні спостерігається загострення військово-політичної ситуації, було б безвідповідальним. І вихід було знайдено у механізмі «термінової резолюції» – невеликого за обсягом документу, який може бути ініційований у короткий час перед засіданням по якійсь важливій терміновій події.

Очевидно, що квітневе нарощування російських військ біля кордону з Україною та блокування Росією окремих районів Чорного моря чітко потрапляло під такий надзвичайний розвиток подій. І тому делегацією Верховної Ради, за підтримки української місії при ОБСЄ було запропоновано на порядок денний відповідний проєкт резолюції.

Реагуючи на це, російська делегація під час засідання постійного комітету ПА ОБСЄ в понеділок відразу пішла в атаку. Користуючись правилом «консенсус мінус один», Росія разом з Білоруссю заблокували висунення на порядок денний запропонованої Україною резолюції, як і резолюції по Білорусі з засудженням репресій з боку режиму Лукашенка. Як цинічно пояснив російську блокаду очільник делегації РФ, віце-спікер Держдуми Петро Толстой – «давайте ми не будемо розглядати те, що розділяє Парламентську Асамблею, а давайте зосередимось на тому, що нас об’єднує».

Згодом він також оперативно відрапортував у своєму Телеграм-каналі, що російській стороні «вдалося зняти з порядку денного Асамблеї проєкт антиросійської резолюції, запропонованої українцями, зі стандартними брехливими звинуваченнями на адресу Росії та антибілоруський проєкт, запропонований датчанами» (резолюція по Білорусі, щоправда, подавалася депутатом від Нідерландів). І ця новина про «перемогу» делегації РФ в ПА ОБСЄ відразу розлетілась по російських медіа.

Втім, вже на початку пленарної сесії у вівторок стало зрозуміло, що росіяни рано радувалися. І що засудження російської агресії проти України насправді об’єднує, а не розділяє.

Як поінформував голова ПА ОБСЄ Пітер Баунесс з Великої Британії, під час засідання постійного комітету напередодні не було консенсусу щодо висунення на порядок денний сесії трьох термінових резолюцій. Однак, додав він, тимчасові процедурні правила онлайн-сесії під час пандемії також передбачають, що такі термінові питання, які не отримали підтримки на постійному комітеті, можуть бути запропоновані на розгляд Асамблеї шляхом письмового запиту від делегацій. І такі запити щодо усіх трьох резолюцій (по Україні, Білорусі та щодо боротьби з ненавистю, насильством і дискримінацією) були подані. Згідно з процедурою, пояснив Пітер Баунесс, включення цих термінових питань на порядок денний має бути підтримано двома третинами голосів.

Зрозумівши, що спроба заблокувати голосування в ПА ОБСЄ провалилася і резолюція з засудження російської агресії проти України має усі шанси бути розглянутою й схваленою, Толстой впав у справжню істерику. Втім, його емоційні інтервенції, необґрунтовані звинувачення в порушенні регламенту і заклики зняти ці термінові питання з розгляду – не допомогли. І тут треба віддати належне стійкості лорда Баунесса, який не піддавався на російські емоції й шантаж та продовжував спокійно вести засідання, інколи роз’яснюючи російському депутату процедурні норми та правила поведінки.

Так, перед самим голосуванням щодо включення української резолюції у порядок денний Толстой виступив із погрозою: перебуваючи у залі засідань у Відні, наприкінці свого виступу він заявив, що російська делегація «залишить Асамблею» у разі, якщо ця резолюція буде розглядатися.

«Вибачте, я пропустив кінець виступу пана Толстого», – зазначав, між тим, британський депутат, продовжуючи процедуру голосування.

Вже після її завершення і включення запропонованого Україною питання у порядок денний лорд Баунесс, який вів засідання з Британії в онлайн-режимі, заявив, що у нього «пропав звук», але слова Толстого йому передали. Він висловив жаль, що російська делегація відчуває себе в такому стані, що хоче залишити Асамблею, і заявив про важливість діалогу з Росію у парламентському вимірі ОБСЄ. Але при цьому голова ПА ОБСЄ залишався  чітким: погрози не сприймаються.

«Ні головування, ні бюро не сприймає погроз. Інакше я не знаю, де б ми були. Це – демократичний орган. І навіть якщо вам не подобаються процедури, які ми прийняли, це – демократичні процедури, і вони базуються на голосуванні учасників цього засідання», – заявив він.

ПРО ЩО РЕЗОЛЮЦІЯ

Термінова резолюція ПА ОБСЄ «Щодо дестабілізуючого нарощування військової присутності РФ поблизу України, в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна, Чорному морі та Азовському морі» була прийнята 78 голосами «за» (22 «проти» і 12 утримались).

У документі  ПА ОБСЄ «рішуче закликає Російську Федерацію припинити незаконну окупацію Криму, вивести свої війська, озброєння та військову техніку, які розміщені на окупованому півострові без згоди приймаючої країни, припинити триваючу кампанію вербування і призову на військову службу на окупованому півострові».

У цьому зв’язку ПА ОБСЄ наголосила на необхідності «негайного виводу усіх додаткових військ, озброєння, військової техніки та бойових кораблів, передислокованих у Крим та його територіальні води після широкомасштабних військових навчань РФ у квітні 2021 року».

Крім того, Парламентська Асамблея ОБСЄ закликала РФ «добросовісно виконувати свої зобов’язання за Віденським документом 2011 року, особливо з огляду на майбутні масштабні військові навчання «Запад-2021″, та діяти відповідно до Розділу III Механізму зменшення ризиків Віденського документа 2011 року, ініційованого Україною, шляхом забезпечення необхідних заходів прозорості щодо своїх військових навчань, проведених у квітні 2021 року».

Також у резолюції міститься заклик «зняти всі обмеження свободи судноплавства у Чорному та Азовському морях і через Керченську протоку, негайно скасувати своє рішення про встановлення обмежень в окремих районах Чорного моря, включаючи підходи до Керченської протоки – відповідно до чинних норм міжнародного права, зокрема Конвенції ООН з морського права 1982 року».

Поряд із цим, ПА ОБСЄ підтримала й рішуче виступила за «застосування всіх інструментів і процесів ОБСЄ, зокрема Спеціальної моніторингової місії, з урахуванням того, що її мандат охоплює всю територію України, з тим, щоб уважно спостерігати та надавати регулярні звіти щодо безпекової ситуації у тимчасово окупованому Криму (Україна), у тому числі про незаконну військову активність та призовні кампанії, а також про перешкоджання у доступі до українських портів у регіоні Азовського та Чорного морів».

«Це важливий внесок у міжнародні зусилля з подолання кризи європейської безпеки, яку спричинила збройна агресія Росії проти України. Документ сприяє виконанню попередніх резолюцій Асамблеї та фіксує, що агресія Росії проти України грубо порушує основоположні принципи ОБСЄ», – прокоментував ухвалення документа міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

РОСІЯ  ПОГРОЖУЄ ВИЙТИ З ПА ОБСЄ

З огляду на ухвалення резолюції з засудження агресії РФ проти України, російській делегації не залишалося нічого іншого, як виконати свою погрозу і залишити засідання (за словами Толстого – з грюкотом дверима). Останнє, щоправда, вже й так наближалося до свого завершення.

Як заявив очільник делегації РФ вже після засідання, у ПА ОБСЄ їм довелося боротися «з шулерами, бандерівцями та русофобською меншістю». Не коментуючи загалом його слова, зазначимо лише, що результати голосування аж ніяк не говорять про «меншість».

Толстой також заявив, що не бачить користі в участі Росії у Парламентській Асамблеї ОБСЄ і запропонував «взяти якусь паузу». Політичне рішення з цього приводу, додав він, має приймати Путін.

При цьому, російський депутат чомусь думає, що у ПА ОБСЄ «всі дуже сильно занепокоєні» тим, що російська делегація залишила засідання. На його переконання, в організації бояться виходу РФ та втрати її внесків.

Хоча – цей фінансовий аргумент, насправді, не такий вже й великий. Внесок РФ у бюджет ПА ОБСЄ (цей бюджет наразі складає близько 3,3 млн євро) становить 6%. І це, для прикладу, майже удвічі менше, ніж платять Сполучені Штати (11,5%) і значно менше Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії (по 9,35%). І тому цих 200 тис. євро від Росії навряд чи «зроблять погоду» в ПА ОБСЄ, на відміну від російських мільйонів, на які спокусилися у ПАРЄ.

Наскільки серйозними є заяви щодо можливості Росії залишити Парламентську Асамблею ОБСЄ – поки складно сказати. Якщо тільки в Кремлі не обрали курс на загострення та ще більшу самоізоляцію, то ці погрози Толстого варто сприймати лише як черговий шантаж. Але й також – як емоційну реакцію: «перемога», якій так зраділи росіяни, виявилася черговою дипломатичною поразкою. Й у такій ситуації, у відповідь їм треба було хоч якось плюнути проти вітру.

* * *

Росіяни можуть лише порадіти тому, що британський лорд Пітер Баунесс, який проявив принципову позицію під час нинішньої сесії, складає повноваження голови ПА ОБСЄ. Але порадіти недовго – новим головою Асамблеї обрано шведську депутатку Маргарету Седерфельт, яка раніше чітко висловлювала засудження російської агресії проти України.

Василь Короткий, Відень