Про це вона заявила в інтерв’ю Укрінформу.

«Можливо, у вересні проєкт таки буде винесено на розгляд Верховної Ради, — сказала Герасим’юк. — Ми давно боремося за ухвалення закону про медіа. І доклали багато зусиль, аби пояснити його суть, особливо в умовах, коли йде такий потік пропаганди… Але в нього дуже багато противників».

За її словами більшість із критиків його не читали, і всі критичні заяви щодо проєкту «написані під копірку». Проте документ спрямований, зокрема, й на захист медіа, бо спрощує відносини ліцензіатів з Нацрадою.

Найбільші претензії до законопроєкту стосуються посилення Національної ради та регулювання Інтернету, «яке чомусь видають за спробу забанити когось чи заблокувати», пояснила Герасим’юк.

Вона зазначила, що телебачення й радіо та Інтернет-ресурси перебувають у нерівних умовах, оскільки одні регулюються законом, інші – ні. «Але в наш час усе відбувається саме в Інтернеті… І всі медіа треба поставити в рівні умови, бо виходить, одні діють за законами України, а іншим закон неписаний, бо його просто нема», — сказала вона.

На сьогодні, після закриття телеканалів, пов’язаних з політиком Віктором Медведчуком, «ці рупори… перейшли в Інтернет. Бо як тільки починає працювати закон, усі тікають в Інтернет», — додала Герасим’юк.

Закон, на її думку, має посилити позиції регулятора. «Сьогодні всі обирають Національну раду як мішень з будь-яких питань. При цьому і законом про телебачення й радіомовлення, і законом про Національну раду не передбачено жодних механізмів впливу на ситуацію в тому сенсі, яким він має бути в нинішній час», — зазначила Герасим’юк.

На її думку, «ці дві проблеми – місце й роль Національної ради та регулювання віртуального простору – є каменями спотикання на шляху ухвалення закону про медіа».

Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року в парламенті зареєстрували доопрацьований законопроєкт про медіа. Однак через хвилю критики та відсутність цілковитої підтримки його не вносили до сесійної зали.