У Росії після початку Кремлем злочинної війни проти України значно зросла кількість звинувачень у державній зраді та випадки судового переслідування за звинуваченнями у шпигунстві. 

Що відомо про масштабну “охоту” Путіна на зрадників у Росії

Розслідуванням таких випадків займається майже виключно Федеральна служба безпеки (ФСБ), при цьому конкретні звинувачення і докази не завжди розкриваються. Обвинувачених часто утримують у суворій ізоляції в горезвісній московській в’язниці «Лефортово», судять за зачиненими дверима і майже завжди засуджують до тривалих термінів тюремного ув’язнення, — йдеться у матеріалі видання.

За інформацією правозахисної групи «Перший департамент» протягом 2023 року зафіксовано понад 100 відомих випадків звинувачень у держзраді в Росії.

За словами представника правозахисної групи, адвоката Євгена Смирнова, ще, ймовірно, близько 100 аналогічних випадків влада приховує від громадськості.

Кількість випадків державної зради почала зростати після 2014 року, коли Росія незаконно анексувала Крим в України, і вперше з часів холодної війни посварилася із Заходом.

Автори матеріалу підкреслюють, що двома роками раніше юридичне визначення державної зради було розширено і тепер охоплює надання розпливчасто визначеної «допомоги» іноземним країнам або організаціям, що фактично піддає судовому переслідуванню будь-кого, хто контактує з іноземцями.

Смирнов підкреслив, що з 2018 року побільшало звинувачень у держзраді та арештів російських науковців.

Росіян звинувачують у державній зраді — або менш серйозних звинуваченнях у «підготовці до зради» — за такі дії, як пожертвування грошей українським благодійним організаціям або групам, що воюють на боці України, підпали військкоматів у Росії та навіть приватні телефонні розмови з друзями в Україні з приводу переїзду туди.

Що змушує російську владу параноїдально шукати зрадників

На думку експертів, кілька чинників мотивують владу порушувати нові справи про державну зраду.

Це дає чіткий сигнал про те, що неписані правила змінилися, і що науковці більше не повинні проводити конференції за кордоном або працювати із закордонними колегами, — пояснює журналіст-розслідувач та експерт зі служб безпеки Андрій Солдатов.

За його словами, також легше змусити вищі органи виділити ресурси на справу про державну зраду, наприклад, на стеження або прослуховування телефонних розмов.

За словами Смирнова, сплеск судових переслідувань стався після того, як 2022 року ФСБ дозволила своїм регіональним відділенням переслідувати певні види державної зради, а чиновники цих підрозділів прагнули заслужити прихильність свого керівництва, щоб просунутися кар’єрними сходами.

Крім того, за словами Солдатова, це щира і широко поширена віра ФСБ у «крихкість режиму» під час політичних потрясінь — або внаслідок масових протестів, як у 2011-2012 роках, або зараз, під час війни з Україною.

Источник: news.online.ua