Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Після останніх виборів у 2018 році країну сколихнула економічна криза, а також вибух у порту Бейрута у 2020 році. Тоді партія «Хезболла» та її союзники, включаючи християнську партію «Вільна національна течія» (FPM) президента Мішеля Ауна, отримали 71 із 128 місць у парламенті.

«Хезболла» заявила, що очікує незначних змін від складу нинішнього парламенту.

Голосування завершиться о 19:00 за місцевим часом, неофіційні результати з’являться вночі.

Особливість конституційної системи Лівану — конфесійний принцип, відповідно до якого при призначеннях на вищі державні посади дотримується певний баланс між представниками різних релігійних громад. Згідно з конституцією, президентом завжди є християнин, головою уряду — суніт, а очільником парламенту — шиїт.

Як повідомляв Укрінформ, 4 серпня 2020 року в порту Бейрута вибухнули 2750 тонн аміачної селітри, які шість років зберігалися без дотримання заходів безпеки. За повідомленнями ЗМІ, судно, з якого було конфісковано селітру, належало росіянину.

Унаслідок руйнувань більш як 300 тисяч жителів столиці Лівану залишилися без даху над головою. Загинули понад 220 осіб.

Після цього у країні почалися масові протести. Громадяни звинувачували владу в корупції та некомпетентності — на їхню думку, це стало однією з причин трагедії.

10 серпня 2020 року уряд Лівану пішов у відставку в повному складі, новий уряд був сформований лише у вересні 2021 року.

Фото: EPA