В’ятрович прогнозує, що «мовна карта» на місцевих виборах у повоєнний час вже не спрацює
Спроби окремих політиків мобілізувати електорат на питанні російської мови під час місцевих виборів у післявоєнний час дадуть мізерний результат.
Таку думку висловив народний депутат із парламентської фракції «Європейська солідарність», член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В‘ятрович в інтерв‘ю Укрінформу, коментуючи порушення певними політичними діячами положень Закону «Про функціонування української мови як державної».
На його думку, вищезгаданий законодавчий акт абсолютно правильний, а стимули та санкції, які ним передбачені, ефективні.
«Інша справа в тому, що частина політиків, зокрема тих міських голів, які завзято тримаються за російську мову і навіть готові йти на покарання, не готові до таких змін. Вони отримували політичні бонуси, бали, заграючи з російськомовним населенням. Для багатьох із них, можливо, це була єдина карта, яка допомогла виграти вибори. Вони ніяк не можуть зрозуміти, що ця карта вже не працює. Це все вже насправді в минулому», – зазначив В‘ятрович.
Політик вважає, що послідовна проросійськість цих посадовців, яка виливається в так звану боротьбу за російськомовність, надалі буде просто мінусом.
«Я думаю, коли закінчиться війна і постане питання нових виборів на місцевому рівні, спроби мобілізувати електорат на питанні російської мови дадуть мізерний результат», – додав парламентарій.
Підсумовуючи, він підкреслив: «Напевно, цим політикам саме час переосмислити свою поведінку, а до того моменту, поки вони цього не зроблять, треба накладати штрафи згідно із законом, робити це публічно для того, щоб люди розуміли, що немає винятків ні для кого».
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Його положення впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість набула чинності 16 липня 2019 року.
Документ передбачає низку санкцій за ігнорування української мови, зокрема у державних структурах, офіційній комунікації, сфері обслуговування. Деякі політичні діячі продовжують публічно ігнорувати закон.
Наприклад, у листопаді минулого року мера Харкова Ігоря Терехова було оштрафовано за виступи на телебаченні та ведення соціальних мереж російською мовою.
